Шинування зуба

Шинування зуба - усунення рухливості зуба, шляхом з'єднання його з іншими.

Шинування зубів – це  встановлення спеціальних шин для усунення проблеми рухомості окремих зубів або всього зубного ряду. Метою шинування є фіксація рухомих зубів для запобігання ризику їх втрати.

До переваг процедури можна віднести:

• рівномірний розподіл напруг під час жування;
• зниження рухливості та/або діапазону рухів;
• підвищена механічна міцність і додатковий захист від пошкоджень;
• можливість усунення міжзубних проміжків;
• мінімізація ризику втрати зуба.

До основних показань для встановлення спеціальних шин на зуби відносяться:

• запущений пародонтит, а саме середня або важка ступінь захворювання, що супроводжується патологічною рухливістю зубів;
• пародонтит середньої тяжкості, який ще не викликав розпушення, але вже призвів до кровоточивості ясен і вираженого оголення кореня;
• механічні пошкодження обличчя, в тому числі перелом щелепи;
• ненормальне положення зубів, у тому числі вроджена відсутність окремих одиниць, рецесія ясен тощо;
• неправильний прикус, що призводить до неадекватного розподілу жувального навантаження.
• також після виправлення прикусу можна поставити шину (для закріплення ефекту).

Шинування може бути знімним і незнімним. У першому випадку шину можна зняти на час прийому їжі або чищення зубів, вставити самостійно. Шинування зубів також може бути постійним і тимчасовим.

Зубні шини також розрізняються за матеріалами та технікою, що використовується для фіксації зубів:

• шинування скловолокном.
• шинування коронками
• шинування частковими протезами.