Дизоклюзія (від лат. dis- — порушення, occlusio — змикання) — це аномалія прикусу, яка характеризується неправильним контактом зубів верхньої та нижньої щелеп при змиканні. Це може бути спричинено як спадковими факторами, так і набутими причинами, такими як травми, неправильні звички (наприклад, смоктання пальця), або захворюваннями ротової порожнини.
- Типи дизоклюзії:
- Клас I: правильне співвідношення перших молярів, але є інші аномалії, наприклад, перекіс зубного ряду.
- Клас II: верхні передні зуби сильно виступають вперед відносно нижніх.
- Клас III: нижні передні зуби виступають вперед, перекриваючи верхні.
- Симптоми:
- Неправильне змикання зубів при жуванні.
- Естетичні проблеми, включаючи неправильне розташування зубів.
- Труднощі при жуванні та мовленні.
- Болі в щелепному суглобі, головні болі, а іноді й проблеми з вухами.
- Причини:
- Генетичні фактори: спадковість грає значну роль у формуванні прикусу.
- Набуті фактори: травми щелепи, передчасна втрата молочних зубів, шкідливі звички (смоктання пальця, тривале використання соски).
- Діагностика:
- Клінічний огляд: стоматолог оцінює змикання зубів, розташування щелеп та окремих зубів.
- Рентгенографія: дозволяє оцінити стан коренів зубів, щелепних кісток і виявити приховані аномалії.
- Фотографічна документація: використовується для планування лікування та відстеження прогресу.
- Лікування:
- Ортодонтичне лікування: брекети, капи (інвізілайн), пластини та інші пристрої, що коригують положення зубів та прикус.
- Хірургічне втручання: у складних випадках може знадобитися хірургічна корекція прикусу або щелеп.
- Фізіотерапія та спеціальні вправи: допомагають зміцнити м'язи щелепи та поліпшити функцію змикання зубів.
- Профілактика:
- Своєчасне виявлення та корекція шкідливих звичок у дітей.
- Регулярні візити до стоматолога з дитинства.
- Правильне харчування, що сприяє здоровому розвитку щелеп та зубів.
Дизоклюзія є поширеною стоматологічною проблемою, яка може суттєво впливати на якість життя пацієнта. Вона потребує комплексного підходу до діагностики та лікування, включаючи клінічний огляд, рентгенологічні дослідження та інші методи. Ортодонтичне лікування є основним методом корекції дизоклюзії, але у складних випадках може знадобитися хірургічне втручання. Раннє виявлення та своєчасне лікування дизоклюзії допомагають уникнути багатьох ускладнень, таких як порушення функції жування, мовлення та естетичні проблеми.