Херувізм (cherubism) — це рідкісне генетичне захворювання, яке проявляється аномальним розростанням кісткової тканини в нижній та верхній щелепах. Захворювання назване на честь англійського терміну "cherub" (янголятко), оскільки пацієнти з цією патологією часто мають характерний вигляд з пухкими щоками та опуклими очима, що нагадує обличчя янголят на ренесансних картинах. Херувізм викликається мутацією в гені SH3BP2 і передається аутосомно-домінантним шляхом.
Особливості
Симптоми херувізму зазвичай стають помітними у ранньому дитинстві (між 2 і 7 роками). На ранніх стадіях спостерігається безболісне збільшення щелеп, яке може призвести до деформації обличчя.
Пацієнти часто мають проблеми з прорізуванням зубів, оскільки аномальне розростання кісткової тканини може впливати на розташування та розвиток зубів. Можливі випадки часткової адентії (відсутності зубів) або затримки їх прорізування.
На рентгенограмах щелеп спостерігаються численні кістозні порожнини, що заповнені фіброзною тканиною. Ці зміни зазвичай симетричні та можуть призвести до значного розширення щелеп.
Херувізм зазвичай прогресує до підліткового віку, після чого починає поступово регресувати. У більшості випадків у дорослому віці прояви хвороби значно зменшуються, і щелепи можуть повернутися до майже нормального вигляду.
Лікування
У багатьох випадках лікування херувізму є симптоматичним і направлене на поліпшення функціональних і естетичних аспектів. Враховуючи природну тенденцію до регресії хвороби, хірургічне втручання часто відкладається до завершення росту пацієнта.
Хірургічне втручання може бути необхідним у випадках значної деформації обличчя або при функціональних порушеннях, таких як ускладнене жування або дихання. Операції можуть включати резекцію фіброзних тканин, контурну пластику кісток щелеп або ортогнатичну хірургію.
Пацієнти з херувізмом часто потребують ортодонтичного лікування для корекції положення зубів і поліпшення оклюзії. Ортодонтичні апарати можуть використовуватися як до, так і після хірургічного втручання для досягнення найкращого результату.
У підсумку, херувізм є рідкісним генетичним захворюванням, яке потребує мультидисциплінарного підходу для забезпечення оптимального лікування та корекції. Важливою є своєчасна діагностика та індивідуалізований підхід до лікування кожного пацієнта, з урахуванням клінічних проявів і потреб.