Прикус

Прикус - змикання верхнього та нижнього зубного ряду.

Прикус - співвідношення зубних рядів при максимальному контакті і повному змиканні зубів верхньої та нижньої щелеп. Вид прикусу визначається змиканням зубних рядів у положенні центральної оклюзії.

Розрізняють тимчасовий (змінний) та постійний прикуси, а також фізіологічний, патологічний та аномалії прикусу.

Фізіологічний прикус має певні ознаки. Всі зуби верхньої та нижньої щелеп (за виключенням третього верхнього моляра та першого нижнього різця) мають взаємодіяти між собою таким чином, щоб кожен зуб змикався з двома антагоністами – зубами протилежної щелепи. Серединна лінія обличчя пролягає між центральними різцями верхньої та нижньої щелеп і знаходиться з ними в одній сагітальній площині. У зубних рядах проміжків між зубами немає.

 Відзначають кілька різновидів неправильного прикусу з виразними симптомами :

• Для дистального прикусу або дистальної оклюзії характерне змикання зубів за другим класом.

• Мезіальний прикус чи мезіальна оклюзія характерна виступом передніх нижніх зубів по відношенні до верхніх.

• Відкритий прикус, найпоширеніша патологія, при якій повного змикання зубів немає.

• При глибокому прикусі нижні різці частково або повністю ховаються за верхніми.

• Перехресний прикус — одна з найрозповсюдженіших проблем, з якими стикаються ортодонти. Якщо верхні різці знаходяться за нижніми, йдеться про перехресний прикус на передній ділянці або зворотній оклюзії різця. Перехресний прикус може виникнути на бічних ділянках.

Порушення змикання зубів (оклюзії) часто призводить до пошкодження найбільш навантажених елементів, аж до «вибивання» деяких зубів.

Основне завдання ортодонта – відновити оклюзію у максимальному обсязі для відновлення жувальної функції.